Всім привіт!
Я — Дамблдор Школи аудіовізуальних мистецтв 9 ¾ — засновниця, директорка, художній керівник, викладачка акторської майстерності.
А ще я сценаристка, драматургиня та режисерка.
Саме я пишу всі вистави для наших студентів на всіх акторських курсах. В моєму творчому доробку для студентів нашої школи такі вистави, як «Тут і зараз», «Черепаха в каструлі», «Готель «Кохання»», "I'ts Okay", "Sorry, I'm not sorry", "Потяг Краматорськ-Львів», «Країна мрій» та «Одне морозиво, будь ласка» та "Oh, Romeo" (за мотивами "Ромео та Джульєтти") та "Spectrum".
Свої вистави я пишу для всіх акторських курсів — дітей, підлітків, дорослих та дуже дорослих. Незалежно від віку щоразу до нас приходять дуже різні студенти. Моя задача — виявити їх сильні сторони та підсвітити їх. Наприклад, якщо студент грає на гітарі, саксофоні чи барабанах — найімовірніше я імплементую це окремим номером у виставу. Якщо у студента добре виходить комічний жанр — теж.
Також ми багато працюємо над тим, що виходить трошки гірше. Наші студенти змінюються під час навчання до невпізнаваності, але завжди в кращу сторону.
У нашій Школі 9 ¾ діти, підлітки та дорослі знаходять справжніх друзів, класних викладачів та менторів, безпечний простір, де тебе ніхто ніколи не оцінює, але завжди підкаже, як можна стрибнути вперед ще трошки вище. Саме тому до нас повертаються наші студенти з року в рік. Деякі студенти вчаться по три-чотири роки поспіль. Деякі — навчаються у нас, а потім повертаються до нас через кілька років знову у старші групи і приводять з собою своїх братиків та сестричок, які нарешті доросли до віку молодшої дитячої групи. Буває по-різному, але ми завжди жартуємо, що Школа 9 ¾ — це школа, яку неможливо закінчити, адже ти весь час повертаєшся туди, як до себе додому.
Кілька років тому я усвідомила, що середня загальноосвітня школа, яку я закінчила ще у 2000 році, дала мені десяток добрих друзів і це в принципі все, що там було хорошого. Пам'ять стерла майже всі спогади про школу. Позаяк, всі свої творчі здібності, впевненість у собі, ораторську майстерність, багатьох друзів та решта талантів мені допомогли відкрити в Палаці творчості дітей та юнацтва, який я відвідувала з трьох до вісімнадцяти років. І саме там я знайшла себе справжню. Саме таке місце мені і хотілось створити, коли я відкривала Школу 9 ¾ у 2021 році.
Наша Школа аудіовізуальних мистецтв 9 ¾ — це і є по суті такий Палац творчості дітей, молоді, дорослих та дуже дорослих. Місце, в якому ти можеш бути самим собою. Саме тут кожен з наших студентів та викладачів може знайти себе і зрозуміти оце найважливіше «Я на своєму місці!».
| Акторський супер-інтенсив для підлітків Курс Акторський суперінтенсив для підлітків об’єднує студентів віком 13-17 років, які навчаються у нас вже два або три роки та нових студентів. Щороку наші студенти виростають, стають випускниками, вступають до університетів, і ми випускаємо їх у вільне плавання. Це створює можливість для нових студентів приєднатися до групи, яка вже має потужну акторську базу. Нові студенти швидко адаптуються та зростають у сприятливому середовищі, навчаючись не лише від викладачів, але і від своїх одногрупників, які вже мають великий досвід роботи в класному творчому колективі, де кожному є місце. Програма піділткового курсу включає в себе роботу над
Навчання на цьому курсі перетворюється на справжнє свято для підлітків, адже Школа 9 ¾ — це безпечний простір, де викладачі стають менторами та наставниками, а діти знаходять справжніх друзів, вчаться бути командою та підтримувати одне одного. Тут вони проводять найщасливіші миті свого юного життя та мають можливість зустрітися із самим собою справжніми. |
А що якби найбільша трагедія всіх часів та народів стала комедією? А що було б, якби ні Ромео, ні Джульєтта не загинули?
У нашому повсякденному житті не завжди все виходить саме так, як планувалось чи мріялось. Навіть якщо дуже сильно прагнеш чогось і всіма силами до цього йдеш, всеодно життя може «підкинути свиню» в найнеочікуваніший момент.
Саме про це наша вистава "Oh, Romeo". А ще нашою виставою ми говоримо про те, що людина не здатна зробити найкращий для себе вибір, допоки не дізнається про себе все і не прийме себе повністю.
Особливо, якщо вищезгадане стосується жінки...
та сама вистава, про яку написали The New York Times
Кожна людина має право бути вразливою, незалежно від того, в якому куточку світу вона живе, але навіть у найтемніші часи з'являються ті, хто готовий допомогти, а разом з ними приходить і надія.
Про що вистава:
Після трагічної загибелі матері, батька та сестри в автокатастрофі, молодий хлопець Саймон (виходець із заможної родини відомої дизайнерки одягу) змушений кардинально змінити своє життя.
Згідно з заповітом матері, Саймон кидає яскравий Нью-Йорк і переїжджає до тихого містечка Вест Пойнт в штаті Міссісіпі, де потрапляє у нову родину найкращої подруги своєї покійної матері Терези з її двома дочками Амандою та Джейн. У новому середовищі на юнака чекає не лише нове життя, але й несподівана симпатія до обох дівчат.